Новини
06.05.2006 Свято Юрія Переможця урочисто відзначили в Одесі.

Цього року вірні УАПЦ святкували у храмі Юрія Переможця в Одесі.
Службу Божу очолив Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви, митрополит Київський і всієї України, Блаженнійший Мефодій. Йому співслужив єпископ Житомирський, вікарій Київський, Владика Богдан, адміністратор УАПЦ в Одеській області о.Володимир Клебан та місцеве єпархіальне духівництво.
„Ми маємо бути вірними Господу Богу, який заради кожного з нас переніс Голгофський хрест. Ще ми повинні бути вірними Святій Православній Церкві. Не різним домінаціям чи сектантам. Не одному єдископу чи священику. Ми маємо бути вірними Єдиній Святій Апостольській Православній Церкві, яка сотворена не людьми, а Самим Христом Спасителем. Яка одна у цьому світі переповненому злом є непогрішима. І страшний злочин роблять ті люди, які виступають проти спасительної церкви. Вони забувають слова мученика Тертуліана: „Кому церква не мати тому Бог не Отець”. І якщо такі нещасні люди вчасно не схаменуться, не покриють свій тяжкий гріх зради Бога ділами добрими – тоді вони разом із дияволом будуть кинуті в огонь вічний. Так було відкрито Святому Іоанну Богослову, де він перебував у засланні за правду Христову.
Вузькі спасительні двері церкви православної. І мало людей знаходять їх, а безліч проходить повз спасіння крокуючи у світ широкий де гине. Коли йдуть за сліпцем тоді всі впадуть у яму. Вони живуть так як жили колись язичники – „їмо, п”ємо, бо завтра вмирати будемо”.  Це велике заблудження, бо прийде час страшного суду і всі ми станемо перед Господом і кожен своїми ділами осудить себе. Уявіть собі, який жахливий крик вирветься з грудей всіх тих людей, які під час свого земного життя хулили ім”я Боже, насміхались над людьми віруючими. Але, вже буде пізно, бо ніхто і ніщо не зможе їх спасти. Ми всі, брати і сестри, дивимось в першу чергу на матеріальне. Ми дивимося на могутню католицьку церкву, на інші церкви які живуть в розкоші та земній славі. І у серці нашому починають рости сумніви. А чому ж ми, які рахуємо себе православними – чому ми перебуваємо у таккій нужді? І ніколи ніхто з нас не подумає у цю хвилину про Євангеліє. Читайте яким був Господь наш Ісус Христос. Хіба Ви можете уявити Його уявити на Римському престолі?  Він був гонимий, босий ходив по Палестині поспішаючи на поміч простим людям. Хіба ви забули Його слова, що птахи мають гнізда, лиси нори, а сину людському немаєде голову прихилити. І зарах Христос є гонимий. І зараз мало яка сім”я забажає Його прийняти, бо потрібно буде змінитися і не можна буде лукавити, йти або за Христом або проти  Нього. Я, дорогі браття і сестри, дивалюсь на вас і моє серце наповнене радістю. Ви на спасительному шляху, ви з Христом, на вас здійсниться Слово Боже: „У малому були Мені вірні, над великим поставлені. Прийдіть і наслідуйте життя вічне”. Хіба є щось вище за таку нагороду? Хіба може бути більшим щастя ніж у іншому вічному житті зустріти Найсолодшого Іісуса лицем до лиця і відчути в повній радості те що зараз ми лише передчуваємо?
Що таке блаженство? Його неможливо описати. Я наведу вам простий приклад. В одному монастирі жив монах, який засумнівався у вічності блаженства. Людині  все може набридати. Напевно надоїсть і блаженство. І він не находив собі місця, мордував свою душу і один раз попросився з монастиря, зайшов в ліс, заглибився у саму хащу і так думаючи над тим питанням присів. Раптом він почув ангельський спів. Він слухав Його,слухав. Ще хотів слухати. А раптом спів припинився. Він встав і направився до монастиря. Входить в місто. Дивиться, що вже іншими є будинки. Приходить до свого монастиря і бачить послушників при воротах. Послушник відвів його до намісника. І той відкрив монастирську книгу. І знайшов цього монаха. Був такий випадок, що з монастиря вийшов монах і пропав. І каже до нього намісник – „з тобою сталося велике чудо. З того часу пройшло більше 300 років”. А цей монах думав, що пройшло кілька хвилин. Цей приклад дає нам повчання, що таке вічне блаженство. І тому, браття і сестри, щоби не загубити це блаженство ми з усіх сил маємо триматися з Христа Спасителя.
Ми не повинні дивитися де більшість. Ми повинні дивитись де правда Христова.
Сьогодні возносимо свої молитви до Святого мученика Юрія Переможця. Перед ним відкривалась земна кар”єра. Він міг мати земну владу, але обрав Христа і був замордований.
Я радий, браття і сестри, що ви зуміли зберегти свою церкву, не дали щоби тут панувало зло. Ваш храм буде сіяти добре і вічне. Ціла ваша громада має з”єднатися біля настоятеля і разом творити добро, опікуватися цією святинею і пам”ятати, що саме цей храм є дверима для вашого спасіння. І не бійтесь, бо Бог не в силі, а в правді. Правда на вашій стороні”, сказав у привітальному слові до прихожан храму Юрія Переможця Предстоятель УАПЦ, Блаженнійший Мефодій.
Митрополит Київський і всієї України подарував храму ікону Юрія Переможця.
Різноманітним громадським і політичним діячам в Одесі були вручені нагороди і відзнаки Української Автокефальної Православної Церкви.
У храмі Юрія Переможця 6 травня Глава УАПЦ провів прес конференцію для місцевих журналістів.

У фотогалереї фоторепортаж про відзначення Свята Юрія Переможця в Одесі

дивитися лист новин за
 
 
Copyright © 2004 HRAM.OD.UA Всі права захищені. Designed by Lenka_X