Новини
30.05.2006 Батьківщина слонів у бібліотеці Із такими захисниками ворогів не треба. Це про чергові ведмежі кроки української держави на захист української книжки.

Возрадуйтеся, прокремлівські телеканали, газети й інтернет-видання! Вам неймовірно пощастило! Не потрібно напружувати фантазію та придумувати трагічні історії про львівських діточок, яких вусаті дядьки у Львові б’ють за вживання російської мови. Українська влада вкотре видала таку, як казав ваш колишній президент, “загогуліну”, що її можна просто переповідати, навіть не надто перебріхуючи.

“Німецька хвиля” повідомила, що міжвідомча комісія на чолі з віце-прем’єр-міністром В’ячеславом Кириленком ухвалила обмежити імпорт літератури іноземною мовою. Аргументи – торік наклад друкованих видань українською значно поступався завезеним в Україну російським книжкам. Приблизно 54 мільйони примірників проти 70 мільйонів.

За інформацією “Урядового порталу”, на нараді були присутні: президент Української асоціації видавців і розповсюджувачів Олександр Афонін, директор видавництва “Зелений пес” Дмитро Капранов, директор видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” Іван Малкович, президент Форуму видавців Олександра Коваль. Тобто люди, які не лише безпосередньо причетні до українського книговидання, а й постійно рятують обличчя України від недолугих кроків чиновників, до того ж, власними зусиллями та ресурсами, а не за кошти платників податків. (За кошти платників податків Держкомтелерадіо – відомство Івана Чижа – жахає відвідувачів Франкфуртського книжкового ярмарку українським стендом.) Іншими словами, компетентність цих людей не викликає жодного сумніву.

Вони мали б пояснити В’ячеславу Кириленкові, що обмеження імпорту українській книзі ніяк не допоможе, адже значну частину російських книжок в Україну завозять контрабандою. І що потужне російське книговидавництво стало таким не в останню чергу завдяки звільненню від податків ще 1995 року (згодом їх відновили, але могутня інерція зберігається). Таким чином, свого часу українська книжка опинилася в нерівних конкурентних умовах із російською ще й тому, що собівартість російської була нижчою. Натомість переконати наших депутатів у створенні системного приязного для книжки податкового режиму – годі!

“Урядовий портал” заспокоює: міжвідомча комісія створить робочу групу, яка доопрацює проект урядового рішення про регулювання імпорту друкованих книг, а відтак його внесуть на розгляд Міжвідомчої комісії з питань сприяння розвитку вітчизняного книговидання на наступному засіданні. До робочої групи увійшли представники Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Держкомтелерадіо, Державної митної служби. Тобто є два варіанти: або наміри уряду “замотають” у численних кабінетах, або механізм набуде цивілізованої форми – а саме антидемпінгової, наприклад, спеціального мита.

Не зрозуміло лише, навіщо цнотливо називати російську книжку “імпортною”, якщо всі й так розуміють, про що йдеться. Адже жодні інші “імпортні” книжки українській, м’яко кажучи, не загрожують.

Насправді ситуація виглядає так: прочитавши рецензію на бестселер у “Нью-Йорк Таймз”, лише через декілька тижнів (!) ви вже маєте шанс купити російський переклад його на розкладці у Львові – й навіть не в центрі міста. Шанси купити український переклад – навіть через декілька років! – десь у районі нуля. Шанси купити англомовний оригінал – ще менші, надто якщо обмеження поширять на весь імпорт. Що дасть заборона? На тій самій розкладці можна буде придбати той самий російський переклад, але: а) завезений контрабандою; б) виданий українським видавництвом російський переклад, куплений у російського видавництва. Наша безнадійна провінційність залишається там, де ми її і поклали, уряд залишається з почуттям виконаного обов’язку, російські видавці заробляють свої гроші, а російські політики- “патріоти” – своє паблісіті.

Оксана Форостина
http://www.gazeta.lviv.ua/
дивитися лист новин за
 
 
Copyright © 2004 HRAM.OD.UA Всі права захищені. Designed by Lenka_X