Новини
19.09.2006 Церковні чвари переросли у бійку ЛУЦЬК — В приміщенні колишньої тюрми у Луцьку, де нині розміщується храм св. Димитрія Солунського УПЦ КП, група священиків та монахів побили свого колегу, причому на очах парафіян під час Служби Божої. Про це 18 вересня повідомила кореспондент РІСУ у Луцьку Ольга Харів.

За її словами, сталося це на свято Усікновення голови Івана Христителя. За кілька наступних днів у події навколо архітектурної пам’ятки були втягнуті правоохоронні органи, прокуратура, СБУ. Потерпілий о. Роман Романів потрапив у відділення нейрохірургії міської клінічної лікарні. Храм зачинено, богослужіння не ведуться. Біля приміщення цілодобово чергують семінаристи, які про інцидент знають лиш те, що «тут священик перейшов у іншу церкву, а тепер цей храм наш».

У далекому минулому старовинна будівля представляла собою католицький монастир сестер святої Бригіди. За радянських часів корпус слугував в’язницею і став відомий як місце катування і розстрілу українських політичних в’язнів. У післявоєнні роки тут розмістилося музичне училище. З переходом навчального закладу в нове приміщення, величезний корпус – пам’ятка архітектури занепадав, позаяк ні державна казна, ні меценати-спонсори коштів на реставрацію не давали. У 2001 році митрополит Луцький і Волинський Яків (Панчук) заснував чоловічий монастир Різдва Христового УПЦ КП, якому держава віддала в оренду кілька кімнат з усієї масивної будівлі. Проте охочих до чернечого подвигу не знаходилося і дотепер у пристосованих під храм келіях на 45 кв. м тулилася невеличка парафія на чолі з світським священиком о. Романом Романівим. Два тижні тому громада проголосувала за перехід до УАПЦ. Відповідно 7 вересня єпископ Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл (Зінчук) заборонив о. Роману священнодіяти.

Сам о. Роман Романів стверджує, що два тижні тому йому поступили поважні погрози про фізичне насильство над ним і його сім’єю. «Я це повідомив релігійній громаді. А в мене парафіяни — переважно воїни УПА, їхні діти та внуки, правого активного нахилу, зібралися й одноголосно вирішили — раз така справа, переходимо до Української Автокефальної Православної Церкви... Юридично ми всі документи оформили, владика Макарій, архиєпископ Львівський, Рівненський, Волинський і Таврійський УАПЦ прийняв нас, підтвердив моє призначення як настоятеля громади. Відповідно 4 вересня ми передали документи на перереєстрацію до Волинської ОДА. В неділю 10 вересня на Службі, коли я читав Євангелію, зайшли священнослужителі Святотроїцького собору, очолював їх о. Іван Семенюк з Святофеодосіївської церкви... Вони пропонували вже офіційно, щоб ми покинули це місце богослужіння. Ми зі свого боку сказали, що це приміщення не наше, ми його орендуємо у історико-культурного заповідника, і тому не можемо віддати. В понеділок, десь біля 8 ранку, як почався Євхаристійний канон, я читав молитву і почув важкий тупіт. Обернувся, і побачив, що люди підбігли і стовпилися біля вівтаря. Прямо по їхніх головах йшов о. Іван Семенюк із приблизно 30 чоловіками... Мене били, пхнули, я впав на голову, волокли за ноги, потім підхопили за руки й винесли на вулицю. Відкрилися двері єпархіального буса, накинули мені на голову ризу, розірвали хрест і кинули в глиб. Тримали далі за руки, коли я противився, семінаристи сіли на ноги і один дуже важко придавив за горло... Я звернувся у міліцію, заведено справу», – розповідає о. Романів.

За словами прес-секретаря Волинської єпархії УПЦ КП о. Віталія Собка, 11 вересня місцевий благочинний протоєрей Іван Семенюк мав намір представити парафіянам нового настоятеля парафії, а також привезти о. Романа на зустріч із владикою, рішення якого той ігнорував. «Парафіяни зустріли делегацію духовних осіб вороже, сам священик був у якомусь наче психічному збудженні. Він обв’язав себе стрічками, почав битися..., тому довелося його виводити», – говорить о. Віталій.

Директор історико-культурного заповідника, до складу якого входить комплекс монастиря бригідок, Тарас Рабан коментує так: «Якщо є рішення ОДА і органу охорони культурної спадщини про передачу приміщення в орендне користування, то громада має на нього право. Питання хто має більше прав, не з’ясоване. Монастир бригідок не передано УПЦ КП, лише його частина, і то в безоплатну оренду у 2001 році з умовою реставрації за власні кошти. Але зроблено дуже мало. Між іншим, щодо будівлі є звернення зробити у ній художній музей, пропонується також розмістити тут Інститут сакрального мистецтва Волинського державного університету».

Сама ж громада негативно оцінює інцидент. Люди не розуміють бійки між священиками і вважають, що «це ні в які рамки не входить, бо не красить ні тих, хто бив, ні тих, кого били».

http://www.risu.org.ua/ukr/
дивитися лист новин за
 
 
Copyright © 2004 HRAM.OD.UA Всі права захищені. Designed by Lenka_X