Новини
14.12.2006 ДУХОВНОМУ ГОЛОДОМОРУ - ВІДСІЧ!* Звернення до всіх, хто зве себе українцем

Коли могутній у минулому нарід потрапляє в неволю, а тоді звільняється з колоніяльних пут і здобуває незалежність, то виникає питання: “Незалежність? Нащо вона?”. На це питання може бути лише одна об’єктивна відповідь, яка випливає з історичного досвіду цілого світу. Саме таку об’єктивну істину і треба сьогодні донести до кожного громадянина, почавши від школярів та студентів і кінчивши елітою держави, до якої належать і кадри освітян. На сьогодні працівники освіти, почавши від міністрів, відповідають на згадане питання кожен по-своєму. І так буде доти, доки у нас на державному рівні не буде ухвалено “Закону про незалежність”. Конституція – це правова частина закону про незалежність. Закон же про незалежність має дати відповідь, чого ми чекаємо від незалежности.

Основні положення цього закону:
1. Український нарід продовж століть перебував у стані фізично та духовно винищуваної нації.
2. Здобувши незалежність український нарід має передусім відродитись національно.
3. Освіта в Україні здійснюється багатьма мовами, але українській освіті належить пріоритет.

Ці засадничі постулати треба довести передусім до свідомости керівників навчальних закладів. Навчальні заклади України мають виховувати майбутню еліту України, а не якоїсь міфічної держави. Тому в українських вищих школах має бути створено клімат всілякого сприяння викладанню українською мовою. Українські виші мають готувати кадри для України, а не для країн Азії, Америки, Африки та Европи.

Саме цього, очевидно, не розуміють керівники Луганських вищих шкіл, які на вимогу студентів, навчати їх державною мовою, відповідають у стилі царського міністра освіти Валуєва, пристосованому до ХХІ віку. (Дивись додаток “Валуєвські відписки”). Вони пишуть: “Якщо буде необхідність(!), то ми можемо (!)” навчати студентів українською мовою. То Ви, панове “освітяни”, не бачите такої необхідности? Така необхідність постала у серпні 1991 року. Вам не до шмиги такий поворіт історії? То подайте заяву про відставку.

Проректор Луганського Університету М. Смирний каже, якщо охочих вчитися державною мовою набереться достатня кількість, то, можливо(!), створяться українські групи. Якщо набереться? А Ви там нащо, пане Смирний? Ви громадянин України чи сторонній спостерігач? Ви не зацікавленні у відродженні України? Чому не зберете студентів і не поясните їм потребу України в українських кадрах? Ви маєте подбати, щоб такі групи набралися. Історія знає як керівники докладали зусиль для досягнення своїх цілей. Згадайте, як Петро І домігся, щоб бояри стригли бороди. Він не робив анкетування і не чекав, поки набереться “достатня кількість”. Він діяв. П’ята колона на Сході України створила антиукраїнський мікроклімат, де різними шляхами, включно з погрозами, відлякують населення від української освіти, то Ваш обов’язок знівелювати цей тиск і ліквідувати духовний терор серед молоді. Ви як керівник державного закладу мусите дати бій п’ятій колоні. П’ята колона знає, що без української освіти Україна не відродиться. І вороги України всіма силами перешкоджають українській освіті. Не боротися з цим – значить потурати ворожим проявам.

Ще один “освітянин” – ректор Луганського аграрного інституту заявляє, що іноземні студенти ставлять викладання російською як одну з перших умов навчання, і він іде їм назустріч. А може іноземні студенти зажадають, щоб президентом України став Саддам Гуссейн? Виходить, що іноземні студенти мають в Україні більше прав, ніж громадяни України? Отак спадкоємці міністра Валуєва перекреслюють українську незалежність. Для ректора бажання іноземців важать більше ніж вимоги своїх громадян. Чи ж можна такого “ректора” терпіти в незалежній державі?

З канцелярських відписок обох ректорів видно, що вони самі не хочуть дати українцям української освіти, мовляв, українська освіта вимагатиме додаткових витрат. Ці відписки свідчать, що в незалежній Україні освіту громадян віддано на відкуп не патріотам України, а вихованим окупантом колоніяльним асиміляторським кадрам.

Питання стоїть так, що пролізлі в освітянські крісла псевдокадри перекреслюють своїми діями прагнення українського народу до відродження, висловлене після 1991 року ще раз у 1994 році на Майдані. Псевдоосвітяни не виходили на Майдан. І в глибині душі вони злузують з героїв Майдану.. Виходьте на майдани, грайтеся в незалежність, співайте “Ще не вмерла...”, а ми підготуємо Вам російськомовних іноземців, які, вивчившись, поїдуть до своїх країн, потоптавши права корінного населення України, а ще підготуємо Вам адептів п’ятої колони, які упослідять вашу “затрушену” Незалежність.

Панове українці!

П’ята колона знахабніла до крайніх меж!

Я звертаюсь до Президента України, який є гарантом людських та громадянських прав! Я звертаюсь до свідомого українства, до депутатів усіх рівнів, до письменників, до діячів культури, до працівників освіти, я звертаюсь до української молоді!

Українську незалежність хочуть потопити в єзуїтському анкетуванні та опитуванні студентів, якою їм мовою вчитися в Українській державі, де мовляв, російська освіта дешевша ніж українська.

Настав час діяти.

Керівники опозиції!
Борці за українську незалежність!
Працівники українських засобів інформації!

Хто ще не відучився тримати в руці пера! Звертайтесь до Президента, до міністра освіти, до міжнародніх організацій! Бийте на сполох! Українська нація в небезпеці!

Виходьте на майдани і площі! Пікетуйте міністерство освіти!

Вимагайте відставки ректора Луганського аграрного інституту!

Вимагайте відставки всіх високих посадовців – архітекторів духовного голодомору в Україні!

Вимагайте від депутатів Верховної Ради, від Президента ухвалення “Закону про Незалежність”, де буде закріплено основні права української національної меншини в Українській державі!

Вимагайте створення груп з українською мовою навчання в Луганських вищих школах!

Або ми виборемо Україну сьогодні, або будемо рабами завтра!

Святослав Караванський

*) Зберігаємо правопис автора

maidan.org.ua
дивитися лист новин за
 
 
Copyright © 2004 HRAM.OD.UA Всі права захищені. Designed by Lenka_X