Новини
15.01.2007 В Одесі богослови говорили про перспективи співробітництва між Церквами ОДЕСА — 13 січня у каплиці св. апостола Андрія Первозваного (Українська Греко-Католицька Церква) відбулося чергове засідання Одеського богословського товариства (ОБТ), перше в 2007 році. На зустрічі богослови, представники різних Церков і християнських спільнот Одеси – католики, православні й протестанти, обговорювали насущні проблеми, що стоять сьогодні перед християнським світом. Про це повідомив сайт Одесько-Кримського екзархату УГКЦ.

Спочатку римо-католицький богослов Олександр Доброєр представив дві нові серії книг – «Учительство Церкви» і «Одеські богословські читання». У серії «Учительство Церкви» вийшло дві брошури: «Про деякі аспекти християнської медитації» і «Католицька Церква про масонство».

У серії «Одеські богословські читання» – збірник «Узята на небеса – знак великодньої людини», що містить матеріали міжнародного богословського симпозіуму, присвяченого вшануванню Діви Марії.

За словами А. Доброєра, зараз готуються до випуску документи Католицької Церкви про аборти, про генетичні маніпуляції, а також щодо одностатевих шлюбів. «Церква засуджує одностатеві шлюби, однак разом з тим вважає важливим пастирську опіку сексуально дезорієнтованих людей, розцінюючи їхній стан як хворобливий, такий, що потребує духовної допомоги», – відзначив він.

О. д-р Володимир Ждан і Михайло Шелудько (Українська Греко-Католицька Церква) розповіли про Конгрес богословів УГКЦ «Євхаристичне споричастя – виклик традиції й сучасності для традиційних Церков», який нещодавно відбувся у Львові.

Головним завданням зібрання був пошук можливості відновлення спілкування в таїнствах між Українською Греко-Католицькою Церквою й Православними Церквами Київської традиції. На Конгресі було відзначено, що вже сьогодні доступно часткове сопричастя між православними й греко-католиками – так зване сопричастя життя, тобто спільне служіння суспільству та свідчення Христа. За словами о. Володимира, Конгрес богословів УГКЦ розглядав два шляхи до єдності: (1) спочатку відновлення еєвхаристійного спілкування, а потім богословський діалог з метою залагодити всі розбіжності, і (2) знаходження консенсусу у всіх важливих богословських розбіжностях, і тільки потім відновлення спілкування в таїнствах. Прихильники першого шляху посилалися на ті часи, коли богословські розбіжності між Римом і Східними Церквами були присутні, але Євхаристія все-таки відбувалася спільно. На їхню думку, причиною Розколу 1054 року була політика, а не розбіжності у вірі. Прихильники другого шляху закликали не допускати інструменталізацію Євхаристії. Вона – вінець єдності, а не засоби його знаходження.

Після подання тез Конгресу, почалося їхнє обговорення.

«Щира єдність повинна ґрунтуватися на єдиній догматиці», – сказав Юрій Педяш (Українська Православна Церква (Московського Патріархату)). – «Чи можна бути єдиним з людиною, яка відкидає те, у що ти віриш?»

«Важливо пам'ятати, що ми живемо в останні часи», – сказав А. Доброєр. – «Перед лицем смерті, у концтаборах, православні й католики служили Євхаристію спільно, спільно причащалися віруючі різних Церков і юрисдикцій. Але прийшли мирні часи, і ми знову роз'єдналися».

«Євхаристія не тільки вершина, але й джерело справжнього духовного життя», – зауважив о. Сергій Черба (Українська Православна Церква Київського Патріархату). – Євхаристія – це те, що може вести всіх до примирення», – сказав о. Сергій.

На думку о. Олександра Філіппова, священика Української Автокефальної Православної Церкви, «Євхаристія сьогодні має потребу в реабілітації. Вона – центральне Таїнство Церкви, але люди, що називають себе християнами, можуть взагалі нічого не знати про Євхаристію». «Сьогодні важливо не «причащатися разом», а взагалі причащатися. До вирішення проблеми потрібно йти послідовно», – сказав він.

Заключною частиною зустрічі Богословського товариства стало обговорення питань співробітництва між Церквами, а також перспектив діяльності самих Товариств.

Як зауважили богослови, сьогодні існує проблема негативного ставлення до православних і католицьких практик з боку протестантів. Незважаючи на те, що тими ж баптистами пишуться чудові дослідження з богослов'я ікони, у цілому, серед рядових пасторів усе ще поширене ставлення до ікон, як до ідолів. З іншого боку, і в православно-католицькому середовищі як і раніше можна зустріти ставлення до протестантів як до сектантів. «Упередження може зламати діяльність Богословського товариства, потрібно робити його засідання більш відкритими для рядових членів наших Церков», – запропонував М. Шелудько.

«Богословське товариство повинне мати свій друкований орган, або книжкову серію», – зауважив голова Євангелічного альянсу Одеси, пастор ЄХБ Валерій Зленський. – «Результати наших дискусій і досліджень повинні бути доступними християнській громадськості.»

За підсумками обговорення було вирішено зробити наступне засідання ОБТ відкритим, у вигляді конференції, і присвятити його темі посту – універсальній християнській практиці, що присутня у всіх церквах і деномінаціях. Представники різних Церков і традицій підготують доповіді про історію посту, про практики посту, про індивідуальне розуміння доповідачами цього інструменту праведності, і це, на думку учасників обговорення, може стати практичним кроком уперед у справі міжхристиянського діалогу.

Одеське богословське товариство було засноване 1 квітня 2006 року. Членами його є богослови та провідники християнських конфесій м. Одеси.

http://cerkva.od.ua/news-011.htm
дивитися лист новин за
 
 
Copyright © 2004 HRAM.OD.UA Всі права захищені. Designed by Lenka_X