Новини
10.12.2004 Піст як торжество Духа

І хоча Різдвяний піст вважають не таким суворим, як Великодній (ще б пак, адже на цей піст припадає стільки різних свят, починаючи від Романа або Введення в Храм Пресвятої Богородиці 4 грудня і аж до Нового року 1 січня) він також має свої вимоги, які поширюються на віруючих.

Піст – це, так би мовити, торжество Духа над тілом, відмова і від певних видів їжі, і від гріховних думок, пристрастей та звичок. Проте, виявляється, для кожної людини дотримання цих вимог може бути індивідуальним.

Вважається, що під час посту в певні дні тижня, а саме – у понеділок, середу та п’ятницю варто утримуватися від вживання м’яса, натомість рибу можна споживати в будь-який день. І мало кому навіть із ревних віруючих відомо, що вживання м’яса під час посту взагалі не припустиме, а в окремі дні не можна включати в раціон і рибу.

Про особливості Різдвяного посту ми попросили розповісти секретаря Блаженнішого Кардинала Любомира Гузара, завідувача кафедрою Богословія Українського Католицького Університету, віце-ректора Львівської Духовної Семінарії Святого Духа УГКЦ, отця Святослава Шевчука.

– Отче Святославе, скажіть, чи скасовується піст для тих людей, які нині перебувають на майдані Незалежності в Києві?

– Я розповім вам про загальні правила та дисципліну цього посту, а тоді ви самі зрозумієте, яким чином ця дисципліна стосується або не стосується людей, які перебувають на Майдані.

Піст є духовною практикою, що має свої фізичні й навіть дієтичні виміри. Але, насамперед, піст – це час, який духовно готує до певної важливої події в літургійному році: Великодня, Різдва, свята Успення або свята Петра і Павла. Загалом у році є чотири пости. Починаючи кожен піст, віруючий мусить обов’язково порадитися зі своїм духівником, тобто з тим священиком, у якого він сповідається або який духовно його провадить. Лікування духовних недуг повинно відбуватися під керівництвом провідника і має бути укладеним так, щоб було корисним і відповідало стану тієї чи іншої людини. Це – дуже старе релігійне правило. Скажімо, так само як не можна давати однакові рецепти для всіх хворих навіть на одну й ту ж недугу, так само важко вказати на одну й ту ж дисципліну посту, яка була б прийнятною для всіх. У нашого народу існує багато різних варіантів дотримання посту. Я сказав би, що кожне село, кожна громада, навіть кожна родина має власну практику. І це добре, бо віддзеркалює нашу ментальність і звичаї. Тому я не хотів би поламати ту дисципліну, яку люди мають.

Хоча варто зазначити, що починати піст слід, насамперед, духовно, а не дієтично та фізично.

– З людей якого віку дієтично знімається піст?

– З людей старших 60-ти років...

– Це цікаво! Я знайома з жінкою, якій 70 років, а її неможливо переконати в тому, що вона вже не зобов’язана ревно дотримуватися посту.

– І не потрібно її в цьому переконувати. Бо я знав священиків, які говорили: “До
60 років я пощу під законом. А після 60 – під благодаттю”. Тобто не мушу, але роблю. Тому, думаю,  якщо людині після 60-ти років її здоров’я дозволяє дотримуватися посту і вона має таку духовну потребу – нічого поганого в цьому немає.

Піст знімається також з дітей до юнацького віку – 14 років. Бо в цей час молодий організм розвивається і позбавляти його вітамінів і поживних речовин, необхідних для нормального росту, просто нерозумно. До цієї категорії осіб потрапляють і вагітні жінки, які несуть відповідальність не лише за себе, а й за маленьку особу, яку виношують, і хворі люди. Загальні вимоги посту не поширюються ще й на мандрівників. Адже людина, яка подорожує, харчується тим, що має зі собою, а та, що живе в інших людей, не може диктувати господарям ті чи інші дієтичні правила. Хоча я знаю деяких героїв, які дотримуються суворого посту, незалежно від того, де перебувають. Але то є особиста дисципліна, і на неї також треба мати певне благословення духівника. На всіх це не можна поширювати.

– Чи є послаблення посту для людей, які займаються певними видами діяльності?

– У цьому випадку також не існує загальних “рецептів”. Люди, які хотіли б знати, яка дієта чи практика посту, з огляду на вид чи спосіб їхньої професійної діяльності та духовні потреби, стосується їх особисто, нехай звертаються по індивідуальну пораду до священиків або духовних провідників.

– Чи має Різдвяний піст певні особливості?

– Цей піст має трошки інший характер, ніж Великодній. Якихось літургійних змін чи інших особливостей у Передріздвяному пості, як і в інших, ми не знаходимо. Тому в Греко-Католицькій Церкві називаємо його радісним постом. Адже він готує нас до свята народження Христа. Під час наших духовних практик  відображаємо і підсумовуємо старозавітні радісні очікування приходу Месії. Але до цієї події також треба гідно підготуватися: бути чистим і душею, і тілом, щоб Бог і сьогодні, через святе життя християн ввійшов у наше сьогодення, воплотився в наше особисте життя. І хоча Різдвяний піст має радісний характер, щодо нього також є загальноприйняті вимоги. У цей час необхідно утримуватися від гучних забав. Ми, як церковний координаційний комітет, наполягали, щоб організатори різних мітингів у Львові підбирали відповідну музику, аби не було рок-концертів, не продавали алкоголю. А з іншого боку, заборонити співати патріотичні пісні в такий момент було б нелогічно.

Крім того, ми закликаємо хоча б у середу та п’ятницю не вживати м’яса. Але насамперед це має бути виявом внутрішньої потреби кожної окремої людини. До речі, є дуже стара святоотцівська практика: якщо хтось упродовж посту зменшує кількість їжі, яку зазвичай вживає і таким чином зменшує видатки на неї, то зекономлені гроші він віддає убогим. А в час Передріздвяного посту триває акція святого Миколая, яку проводить Церква. І ми заохочуємо людей, які зекономили певні кошти на утриманні від їжі, віддати їх сиротам. Це доведе, що ваш піст пов’язаний із ділами милосердя.

Леся Олендій

gazeta.lviv.ua

дивитися лист новин за
 
 
Copyright © 2004 HRAM.OD.UA Всі права захищені. Designed by Lenka_X