Новини
11.12.2004 Церква св. Бориса і Гліба на Теремках

Борис і Гліб - наймолодші сини Святого рівноапостольського князя Володимира, були підступно вбиті Святополком - “окаяним”. Пізніше Ярослав Мудрий покарав вбивцю і перевіз тіла братів у Вишгород та поховав їх там у невеличкій каплиці. Потім за ініціативою чернігівського князя Олега Святославовича була збудована кам’яна церква, куди 2 травня 1115 року з великою урочистістю були перенесені мощі святих братів - верховних заступників Руси-України.

На питання редакції газети “Самоврядування” відповідає настоятель парафії Св.Бориса і Гліба, протиієрей отець Юрій (Бойко).

- Розкажіть, будь ласка, як виникла ідея побудови храму?

- Кожен храм будується для духовного життя, для зближення людини із духовним світом і з тим шляхом, який дає можливість людині прийти до Бога. Наша церква побудована зовсім недавно. Я почав думати про створення храму ще до того, як став священником. За своєю першою, світською освітою я був художником, у свій час закінчив Поліграфічний інститут, факультет книжкової графіки. І, відповідно, церковна архітектура, церковне малярство мене цікавили з дитинства.

В 1991 році на цьому місці був споруджений і освячений Хрест, який стоїть і зараз на території парафії Св.Бориса і Гліба. Освячував Хрест покійний патріарх Володимир Романюк. А названий храм був ще до того, як почалося будівництво. Князі Борис і Гліб - перші святі, канонизовані Вселенською церквою. Перші святі, котрі поклали край братовбивчій війні в Київській Русі. І на початку 90-х років ХХ столяття ця тема була дуже актуальна для України. Адже внутрішнє примирення - це основа і, зрештою, запорука благополуччя і процвітання нашої держави.

Будівництво велося в 1992 році і під час Різдвяних свят 1993 року, як ми тоді казали, каплиця Св. Бориса і Гліба була освячена. Зовсім недавно ми розпочали і ведемо до завершення будівництво духовного комплексу, тобто тієї частини, яка підлягає храмові, але вже має окремий вхід.

- Як проходить духовне життя парафії?

- На сьогоднішній день церква дуже наповнено живе своїм культорологічним і духовним життям. Адже окрім Богослужінь ми проводимо багато зустрічей з інтелігенцією, дітьми, часто проходять літературні вечори, присвячені видатним діячам культури. Хочу зауважити, що виступи в храмах практикуються всюди, це не виходить за межі духовного спілкування людей. В церкві не аплодують, в церкві немає сміху. Тут присутні висока культура і духовність.

У духовному комплексі, після закінчення його будівництва, ми створимо навчальні класи і будемо сприяти вихованню дітей через шлях до релігії, до Бога, через культуру і мистецтво. Ми вже працюємо з дітьми. Проходять заняття вокалом. Це не є суто релігійні пісні. Вихованці знайомляться з народними традиціями, народною та класичною музикою. Зараз готуємося до святкування 100 років першого україномовного видання Біблії.

Так склалося, що я вийшов із мистецького середовища. Мій помічник і співлужитель, отець Павло, довгі роки працював директором музичної школи ім. І.С.Козловського та навіть кілька років очолював відділ культури Васильківського району.

Серед прихожан у нас багато студентів, вчителів, лікарів. І для нас дуже приємно, що церкву добре знають в колах української інтелігенції.

Богослужіння і проповідь ведеться виключно українською мовою, хоча за національними ознаками парафія має дуже широкий спектр.

- Хто ходить до Вашої церкви?

- Серед прихожан є немало і росіян, і поляків, є люди і з інших країн. Мені дуже приємно, що до нашої церкви ходить чимало православних ефіопів.

У нас не існує мовного барьєру. Я це бачу по своїй парафії з першого дня. У нас не існує конфліктів, і це засадничо, бо ми носимо ім’я Св.Бориса і Гліба. Двері церкви відкриті для всіх. Людина продовж свого життя має можливість вибору, зваження, пошуку. Тому до нас заходять протистанти, хоча потім вони ідуть до своєї громади. Але їм ніхто не заважає бути на службі у нас. До церкви приходять католики, бувають лютерани. Хоча кожен з них має свою громаду. Доброзичливе ставлення до людей є засадничим, основоположним в нашій парафії. Це православні українські традиції, це те, що вважаю конче необхідним для України, її державності, її самобутності.

- На Теремках у Голосіївському районі живе дуже багато людей. Чи вміщує на сьогоднішній день церква усіх прихожан?

- Після того, як буде побудований духовний комплекс, ми розпочнемо будівництво великого храму. Адже, дійсно, храм, в якому ми молимося, є невеликим, і є потреба у збільшенні площі для людей, котрі перебувають на Богослужінні. Хоча ми маємо чималу територію, і на великі свята з молебнами виходимо на подвір’я. Також на подвір’ї відбувається посвячення води та зілля. І на передодні другого, чи, як кажуть в народі, яблучного Спаса, мед та яблука будуть освячуватися під відкритим небом.

- Як складаються Ваші стосунки із світською владою?

- Від початку так склалося, що ми завжди знаходили розуміння у керівництва району. Власне перший демократичний голова нашого району Микола Бідзіля запропонував для будівництва храму саме цю ділянку землі. Він також був на освяченні Хреста. І хоча, тепер вже екс-голова, Микола Бідзіля є греко-католиком, так як родом він із Закарпаття, але до сьогоднішнього дня він прихожанин нашого храму. В подальшому склалися добрі стосунки і з Дмитром Йосиповичем Гуленком, і з Валерієм Осадчим, з яким ми тепер колеги в парламенті. На сьогоднішній день ми в добрих стосунках і з нинішними і депутатами, і головою району Тетяною Строкань. І хоча зараз у Голосіївському районі багато складних проблем, але наша всіляка співпраця налагоджена як чіткий механізм.

Добрі стосунки склалися і з міським головою Олександром Олександровичем Омельченком. Він допомагав з самого початку будівництва і подарував найбільший дзвін, який зараз і знаходиться на одній із дзвіниць. Дзвіниця складається із двох веж - в пам’ять двох братів-мучеників Бориса і Гліба.

Велику працю в розробку проекту духовного комплексу вніс відомий і заслужений архітектор Вадим Борисович Жежерін.

Зараз ми тісно співпрацюємо з нашим депутатом Київради Ігорем Лисовим, який власне дав свою будівельну структуру як генпідрядчика з будівництва і являється значним спонсором і фундатором храму.Отже, будівництво ведеться усім миром.

По можливості вносять у розбудову храму свої частки з пенсій і зарплат прихожани і заможні люди, які мають підприємства, або комерційні структури.

- А тепер запитання як до депутата Верховної Ради України. У чому полягає Ваша робота у парламенту?

- Так, багато часу займає парламентська робота і робота на окрузі - це Броварський та Баришівський райони. Там я не священник, там я народний депутат і опікуюся турботами виборців.

У Верховній Раді я працюю у комітеті “Свободи слова та інформації”. На сьогоднішній день засоби масової інформації займаються руйнуванням нашої свідомості, наших традицій. Вони нав’язують, я навіть не скажу, чужої ідеології, я б сказав, ідеології злочинної. З телеекранів йде суцільне насилля, секс, повне відчуження від родинних основ. Будь-який серіал - це, вибачьте, суцільний “Содом і Гоморра”: суцільні розлучення, одруження, обмін коханками і коханцями. Все це чуже християнсько-українським традиціям. Те, що йде через рекламу, через телебачення - це не тільки насилля над народом, але й руйнування основ його душі. Коли на кожному кроці пропагується тютюн та алкоголь, і в тому числі для молоді слабоалкогольні напої, - це дуже шкідливо і для тіла. Із зловживання цигарками і горілкою починається безліч тяжких і невиліковних хвороб. Це є зло, і церква, на жаль, не може сам на сам боротися з цим, коло її можливостей і впливу обмежене. Ми спілкуємося тільки із своїми прихожанами, а все суспільство не є причетним до цього. В нас все таки у посткомуністичний період багато людей визнають себе невіруючими або толерантними до церкви, але у той же час не є парафіянами жодної із конфесій. І власне над цим питанням нам доводиться багато працювати і співпрацювати з педагогами і медиками.

- Отець Юрій, Ваші побажання читачам газети.

- Кожному знайти свій шлях до храму, свою дорогу до Бога.

 Геннадій Онищенко

http://www.golosiyiv.kiev.ua/news_s.php?id=151

дивитися лист новин за
 
 
Copyright © 2004 HRAM.OD.UA Всі права захищені. Designed by Lenka_X