Новини
24.08.2007

Шістнадцять років потому ми вступили в абсолбютно нову епоху, нову якість, яка матеріалізується у зовсім іншій державі, іншому суспільстві, іншій нації. За масштабами і радикальністю змін, які приніс цей поворот історії, його можна порівняти з хрещенням Київської Русі. З розпадом Радянського Союзу на очах усього світу зламано до самих основ повязані з ним суспільно-політичний лад, економічну систему, спосіб життя, ідеологію та комплекс духовних цінностей. Ми є свідками та учасниками процесу безповоротного відходження у минуле дуже своєрідної і посвоєму цілісної цивілізації.

      Це був раптовий, але не випадковий злам - він випливав з усього ходу та логіки попереднього розвитку. Цей злам не був і одномоментним. Проголошення незалежності України поклало початок тривалим і дуже складним трансформаційним процесам. Сьогодні можна говорити про завершення їх першого і початок другого, безумовно, найтяжчого і вирішального етапу.

      Головний його підсумок очевидний для нас і всього світу: незалежна Україна відбулася остаточно і безповоротно. Вона живе, існує не тільки у зовнішній атрибутиці, а повноцінно і повнокровно, в усіх властивих суверенним державам вимірах та параметрах. У центрі Європи постала й утвердилася країна з 45-мільйонним населенням і найбільша за територією. І сьогодні вже не можна вести мову про Європу без України. У цій обєктивній і необоротній даності - вінець та довершення всіх попередніх спроб вибудови української державності. У ній торжество історичної справедливості, здійснення одвічної і найбільшої мрії усіх поколінь українського народу. Саме те, що нарешті маємо такий доленосний результат, дає нам право вважати нинішню річницю незалежності першим і реальним ювілеєм нашої держави.

   Земля, на якій постала сучасна Україна, ростила хліб і кувала метал, ставала на шляху варварських нашесть, дивувала і збагачувала світ високими злетами людського генія. Наш народ усе пережив і усе памятає - радість перемог і гіркоту поразок, тріумфи і приниження, героїв і відступників.

   Віддаючи сьогодні належне 16-річчю незалежності і заносячи цю дату на скрижалі вітчизняної історії, памятаймо: нам і нащадкам належить довершити те, за що боролися наші кращі попередники.

Вітчизну треба любити не за те, що вона велика, а за те, що вона СВОЯ. Свою Вітчизну ми вже маємо. А великою зробимо її обовязково - власною працею і розумом, гарячою синівською любовю.

дивитися лист новин за
 
 
Copyright © 2004 HRAM.OD.UA Всі права захищені. Designed by Lenka_X