Новини
20.01.2005 Бо ідуть до тебе три празники в гості....

Майже незамітно для нас пройшли Різдвяні свята, Новий рік...Проте, не можливо забути те духовне піднесення, яке відчував кожен християнин у храмі, чуючи різдвяний спів: “З нами Бог, розумійте народи, і покоряйтеся яко з нами Бог!”.

Різдвяні свята – були і є одним із  найбільш улюблених періодів у році не лише для дітвори, але й для дорослих. Це час, коли спочатку у храмі, а потім уже і дома, за святковим, але столом повним лише пісних страв, збирається уся родина на чолі з господарем та господинею дому. Тому зимові свята найчастіше прийнято в народі вважати “сімейними” святами, а звідси і виникло повір’я, що велике нещастя переслідуватиме того, хто не зустріне навечір’я (тобто день, котрий передує святу Різдва або Богоявлення) у сімейному колі. Звичайно, ми, православні християни, не віримо у такі суєвір’я. І можемо сміливо засвідчити, що можуть бути часи проведені поза домашнім вогнищем не менш духовно багаті та насичені, ніж хвилини, проведені у колі рідних.

Саме це переживали студенти та вихованці Київських духовних шкіл, зібравшись після  урочистих богослужінь у академічній трапезній розділити “святу вечерю”, скуштувавши святкової куті. І воїстину, сакральний час, коли дійсно звернення семінариста один до одного “брате”, має особливу відвертість та правдивість. Немов одна сім’я,  наша братія після священичого благословення, сіла до вечері. А багатоголосий, злагоджений спів українских колядок нікого не зміг залишити байдужим  і у багатьох викликав сльози радості.

В ці дні особливими є і богослужіння Православної Церкви, котрі відрізняються з поміж усіх  інших богослужінь своєю тривалістю та урочистістю. Відправа звичайних часів  замінюються уже відправою Царських часів, більш святкових, котрі отримали свою назву ще з давнини, через те, що на їх відправі завжди був присутній сам Імператор, а відправа Божественної Літургії святителя Йоана Златоустого замінюється на відправу  більш урочистої літургії, котра відправляється лише декілька разів у році, святителя Василія Великого, котрій передує відправа чину Ізобразительних та Вечірньої.

Дуже прикро, що у парафіальних храмах  зазвичай немає можливості звершувати такі богослужіння повністю, тому найчастіше їх скорочують, де це можливо з літургійного погляду. Такі скорочення шкодять як і самому богослужінню, так і відповідному їх богословському трактуванню, в першу чергу через те, що губиться цільний зміст тієї чи іншої відправи. І лише у монастирях та найбільших соборах можна стати учасником  більш повного богослужіння.

Цьогорічне святкування  Різдва і Богоявлення як у Свято-Михайлівському монастирі, так і в академічному храмі Св. Апостола Іоана Богослова було дійсно величним святом, дорогим серцю кожного християнина. Величний  Золотоверхий собор як завжди був вщент наповнений віруючими, котрі прийшли  молитовно зустріти  великий Двунадесятий празник. Як завжди, богослужіння у соборі відправлялись братією монастиря, котру очолив намісник обителі високопреосвященний архиєпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій (Рудюк), та архімандрит монастиря Михаїл (Боднарчук).

Як і Свято-Михайлівський собор, щоденно до молитви чекає вірних храм Святого апостола і євангелиста Іоана Богослова, що розміщений поруч. Кожного дня клірики храму спільно зі студентами та вихованцями Київських духовних шкіл звершують добове коло богослужінь, не лише поглиблюючи  знання з церковного уставу, але й  виховуючи у собі  постійний молитовний настрій, роблячи  постійну молитву частиную свого семінарського, а згодом й ієрейського життя.

Особливою відправою свята Богоявлення - є відправа особливого чину освячення води – Великої Агіасми. У церкві його звершуть лише двічі на рік – у навечір’я та наступного дня, у саме свято.  Вода освячена цим чином має особливу цінність і служить для спасіння  та зцілення душі і тіла. Ще з давніх часів часі людьми помічено, що ця вода може зберігатится багато років, не втрачаючи своїх властивостей і смаку, а в особливих випадках Велика Агіасма могла замінювати і Святе Причастя тим, хто цього потребував.

В Свято-Михайлівській обителі освячення Великої Агіасми пройшло особливо урочисто. Після Божественної Архиєрейської літургії братія монастиря на чолі з Намісником хресним ходом пройшла до бювету, який розташовано на території собору, де під спів богослужбових піснепінь було здійснене освячення води, а владика-архієпископ тричі занурював св.Хрест у воду.

На протязі усього дня Богоявлення тисячі людей відвідали нашу святиню і, набираючи освячувану воду, з вірою несли її до своїх осель, дякуючи Богу за те, що сподобив нас доживши і до цього року, спожити її на славу Божу і спасіння.


Прот. Євген Заплетнюк,
Прес-служба Михайлівського Золотоверхого
http://www.zolotoverh.info/present/doc/30604.html

дивитися лист новин за
 
 
Copyright © 2004 HRAM.OD.UA Всі права захищені. Designed by Lenka_X