Новини
13.10.2005 Якщо Путін “допомагає”, то чому Ющенко “втручається”?

В той час, як російський “президент-батюшка” веде Російську Церкву до єдності та “відроджує серед співвітчизників образ государя – покровителя православ’я”, від українського Президента московські достойники вимагають не “втручатися в церковні справи”
За повідомленням інформаційних агентств 14 вересня 2005 р. під час свого візиту в Нью Йорк Президент Росії Володимир Путін відвідав синодальний храм Російської Православної Церкви за кордоном (РПЦЗ) та мав бесіду з її Першоієрархом митрополитом Лавром (Шкурлою). В цій бесіді він підкреслив, що єдність Церков (РПЦ та РПЦЗ) стане знаком об’єднання російського народу і він, як глава держави, готовий “сприяти цьому процесу”.

РПЦЗ, утворена російськими політичними емігрантами після поразки білого руху в громадянській війні, протягом своєї тривалої історії була жорстким опонентом керівництва РПЦ – Московської патріархії – яке було лояльним до радянської влади. Примирення між цими частинами Російської Церкви, що мали антагоністичні погляди на радянську владу і комуністичну систему, здавалося неможливим. В 1990-1991 рр. РПЦЗ почала утворювати в Радянському Союзі паралельні церковні структури – єпархії і парафії. Через це взаємовідносини між нею і Московською патріархією лише погіршувалися.

Але хоч і з різних причин та не зважаючи не тривале протистояння і в Московській патріархії, і серед керівників РПЦЗ з’явилося усвідомлення необхідності об’єднання. Ієрархи РПЦЗ бачать, як з плином часу кількість її вірних, в основному російських політемігрантів або їхніх нащадків, зменшується. Це загрожує Церкві, яка не має євхаристичного спілкування з іншими Помісними Церквами, повним зникненням.

Московська патріархія через приєднання РПЦЗ розраховує на власне очищення від образу “радянської установи” та сподівається перебрати на себе спадкоємність церковної традиції популярних нині в Росії імперських часів. Крім ідеологічних причин до об’єднання Московську патріархію штовхає й те, що РПЦЗ володіє у всьому світі багатьма храмами та іншим рухомим і нерухомим майном, яке, в разі успіху процесу, так чи інакше потрапить під контроль РПЦ. Останній аспект набуває більшої актуальності у світлі того, що керівництво РПЦ наполегливо реалізує програму розширення присутності цієї Церкви в різних регіонах світу з метою підтвердити її претензії на провідне положення в православ’ї.

У світлі посилення імперського духу в новітній Росії об’єднання РПЦ та РПЦЗ є дуже вигідним і російській державній владі. Тому особисто президент Путін приділяє цьому питанню багато уваги. Під час не одноразових зустрічей з митрополитом Лавром він спонукав його до прискорення процесу об’єднання. Така увага до розв’язання церковних проблем повинна сприяти не тільки зміцненню авторитету В.Путіна, але й надати його образу схожості з російськими царями та імператорами, як “покровителями православ’я, ревнителями єдності народу”.

На думку російської “Независимой газеты” остання зустріч з ієрархами РПЦЗ у Нью-Йорку показала, що Володимир Путин, який фактично запустив у 2003 році процес об’єднання, продовжує його контролювати. Стимулюючи церковні структури до пошуку компромісу, Путин у буквальному значенні відроджує в очах не тільки православних емігрантів на Заході, але й у самій Росії, образ “государя - покровителя православ’я”. Як заявив “Независимой газете” секретар Німецької єпархії РПЦЗ протоієрей Микола Артемов, “бажання Володимира Путина сприяти поступовому зближенню Церков - це частина загальної концепції збирання всіх російських людей, що живуть за кордоном”, і в Закордонній Церкві до цієї ініціативи “не можуть не ставитися позитивно”. Більш ніж позитивно ставляться до ініціатив російського Президента і в Московському Патріархаті.

Разом з тим викликаний активною позицією президента Путіна у розв’язанні церковних проблем піднесений настрій представників російського православ’я дивним чином змінюється на протилежний тоді, коли вони стикаються з активною позицією українського президента Ющенка у розв’язанні значно гостріших проблем в українському православ’ї. Однакові за своїм характером посередницькі зусилля Глав Росії та України представниками Московської патріархії характеризуються діаметрально протилежно: те, що робить пан Путін, схвалюється як надзвичайно корисна праця зі зближення Церков і єднання російського народу, а те, що робить пан Ющенко, оголошується “втручанням держави у внутрішньо-церковні справи” та “тиском на Церкву”. Що це, як не яскраве свідчення схильності діячів Московської патріархії до політики подвійних стандартів?

Нещодавно друга особа в РПЦ митрополит Смоленський Кирил (Гундяєв) висловив занепокоєння тим, що нібито “українська влада тисне на УАПЦ з метою змусити її до об’єднання з Київським Патріархатом”. Цікаво, як би сприйняли в Росії гіпотетичну заяву одного з найвищих ієрархів Київського Патріархату про те, що “російська влада тисне на РПЦЗ з метою змусити її до об’єднання з Московським Патріархатом”? Чи не оголосили б це провокацією і втручанням у чужі справи? Викликає також велике здивування й те, що високий достойник РПЦ раптом заопікувався правами і статусом Української Автокефальної Православної Церкви, яку в самому Московському Патріархаті називають не інакше, як “націоналістичним неканонічним релігійним угрупуванням”.

В історії Помісних Православних Церков позиція і підтримка держави в тих чи інших питаннях завжди відігравала важливу роль. Тому, не зважаючи на безпідставну критику з боку російських церковних діячів, українська державна влада не повинна відступати від задекларованого Президентом Віктором Ющенком прагнення бути посередником у розв’язанні проблеми розділення українського православ’я. А приклад продуктивного діалогу і зближення між колись антагоністичними РПЦ і РПЦЗ засвідчує, що за відсутності між православними юрисдикціями відмінностей у віровченні і богослужінні всі інші проблеми взаємних стосунків рано чи пізно можуть бути подолані.

За матеріалами “Независимой газеты”, Інтерфакса та РІА “Новини”
http://www.uaorthodox.org/article.php?pid=432

дивитися лист новин за
 
 
Copyright © 2004 HRAM.OD.UA Всі права захищені. Designed by Lenka_X