Новини
12.11.2005 “Причащається Україна...”

Кожен з нас є свідком історії, - є свідком дихання того часу, яким наділило нас життя, залежно від пори народження і від якості сприйняття тих політичних подій в епіцентрі яких ми опинилися. Відтак, в кожного з нас своє особисте бачення і свій вимір тих, чи інших історичних сторінок і реалій.

Ще і сьогодні поруч з нами живуть нащадки тих, хто "во імя родной партіі",- цілився безжальною рукою в молоде українське відродження в Сандармоху, в "нєісходімому" Сибіру, Мордовії, Магадані, або  ще в якійсь імперській прірві…. поруч з нами нащадки тих, хто живив свою родину спецпайками і ласкою привілеїв. Отже, одні з нас міряють історичний набуток нашої Вітчизни шматком гнилої ковбаси, а інші, ті, які вдивляються в історичну минувшину очима свого скривдженого роду, беруть до уваги вимір сльози, вимір поневірянь і біль непоправних втрат. І так відбувається не тому, що ми запрограмували себе на помсту, або повсякчасний гнів,- то є природна живиця пам'яті і органічна потреба засівати  правдою, аби правдою і вродило.

"…Причащається Україна вічним своїм стражданням" (Антоніна Листопад)

 Відтак, жорна часу ще тільки чекають на квапливість Української влади, на нашу повсякчасну наполегливість  підважувати пам'ять, скупчувати націю і плекати її інтереси.
Переважна більшість тих, що ще в листопаді 2004 року галасали об тім що "і оні "всєх румянєй і бєлєє" тепер ладні і годні упхатися пикою хоч у власне багно, аби хоч трошки порудішати і бодай у сутінках виглядати помаранчевo. Щоправда, такий невдалий "макіяж", аж ніяк не сприяє перегляду поглядів чи позицій цих "фарбованих лисів",- бо це рудувато-смердюче "панство" на кого працювало раніше на того працює й далі, а така "перефарбовка" свідчить лише про те, що ці перевертні перекинулись в своїй діяльності в нову фазу шкідництва, більш підступну і завуальовану. Чиниться всіляка шкода, неприховане шахрайство і хабарництво, зрада твердженням Майдану і відверта контрреволюція, і всі ці політичні вихиляси проглядаються начебто від людей з помаранчевої команди. На самому ж ділі має місце гра в наперстки, або шабаш обагнючених пик у поганенькій грі… Вислід на поверхні: - відбувається "соцзмагання" політичних маніяків в дискредитації гідності Президента і справжніх його однодумців.
І такими "патріотами" досить рясно, і не тільки в Києві. Здебільшого, ці люди з тієї "гартованої" кагорти, що, коли  вони не входять в історію, то хутко, в будь який спосіб, вляпуються в неї, але свого не минають, за будь яких обставин… Як бачимо, не стали винятком і наслідки Новітньої історії.
Уважно слідкую за подіями в Україні, за тим, що висвітлюють українські ЗМІ, розмовляю з українцями, щойно відвідавших Україну - тому маю змогу робити певний аналіз і робити виплід із своїх власних спостережень. До того ж, добре пам'ятаю, як я задовго до виборів Президента в Україні намагалася вийти на зв'язок з деякими регіональними передвиборчими штабами, що мали б працювати на користь перемоги Віктора Ющенка, але, часто-густо, то було марною справою,- було таке враження, що я потрапляла в засідки передвиборчих псевдобоївок.
Я і сьогодні наголошую на тому, що засланих "козачків" пліднилося і роїлося під час передвиборчих перегонів до-біса, і дехто дуже спритно "підлатався" заробітками на двох полях. Особисто я переконана в тому, що і в останньому, такому тяжкому і вирішальному турі виборів, юдили і підгарцьовували деякі псевдопатріоти на чуженецькому полі. Там де гроші, там завжди хтось та юдить…Про це свідчить і показник розриву голосів. Відмовляюсь вірити в такий незначний відсоток розриву,- навіть моє мурманське опитування громадської думки серед тих, хто має родичів в Україні давало підстави сподіватись на більш переконливу перемогу. Це непересічно доводив і стверджував Всеукраїнський фарватер багатомільйонного Майдану. В повітрі фарисеї не розчиняються, отже і дотепер "пасуть" своє…
Роблю спробу думкою побувати в українському березні 2006 року. Абсолютно впевнена в тому, що і березневі вибори,  не будуть легкими. Аби ще й не гіршими! У одніє з моїх улюблених письменниць сучасності Антоніни Листопад є такий вираз: "Не стережися ворога,- ворога легко розпізнати… Стережися друга…"  І сьогодні ми є свідками цієї гіркої життєвої аксіоми.
Олександр Мороз визначився першим в цьому "соцзмаганні", - "підвіз возика" з мовним питанням, а далі, як мороком в добру годину "зарясніло" симпатиками "старшого брата" та всілякими іншими "підкидними качками", підхопивших гасло "соцзмагання". Одна тільки цукрова криза чого варта?
А політичний березень в Україні виявить ще стільки тих "морозів" і з такими "кониками" і "колінцями" "із-за пєчкі", та так "кожуха вивертатимуть", що й не придумаєш.

"… Причащається Україна зрадою свого народу" (Антоніна Листопад)

Радію за старших, особливо, свідомих, українців, які дожили до власної незалежної Держави. Але, скільки їх, доживши до Волі, не дожило до  Українського ладу на своїй землі?! Не вшановані Державою славетні сини її - вояки УПА, цвіт нації української - шістдесятники і звичайні трударі-колгоспники, - носії чужого ярма. Ошукані і зневажені люди опиняються між молотом і ковадлом ганебної сваволі "своїх" і чужих. Вони є розмінною карткою в нечестивій колоді шахрайських задумів засланих "козачків". Зрештою, й сам авторитет Президента дуже часто псується в площині дріб'язкових (тільки на перший погляд) життєвих виявів. Наведу лише окремі випадки такого полювання на людську гідність і політичний імідж Віктора Андрійовича.
Невдовзі після виборів Президента України в місті Луганську, на вулиці Садовій, в наслідок  вибуху газу опинились без житла мешканці двох під'їздів чотирьохповерхового будинку. Державою були виділені кошти на відшкодування збитків і купівлю домівок для потерпілих. Добра половина цих грошей була прицуплена спритними найманцями від опозиції. А довірливе неозброєне людське око бачить в цих крутіях людей майданівської  обійми, хоч помаранчевий колір їх пик, геть, не тропічного гатунку, а нагадує певний матеріал від вчорашнього борщу з якого і кулю не виліпиш.
В тому ж таки Луганську на деяких шахтах напередодні виборів начебто навели лад, а саме: прикрили дурничку деяким "човникам" їздити в Москву за крамом, а далі той крам продавати на базарі, рахуючись на обліку в забої. Тільки но закерманувала народна влада, як дільничні деяких шахтних штреків за добрі хабарі знову почали проставляти  підземні робочі "упряжки"  "новим рускім" з базару. Тінь беззаконня влучає в Президента і його однодумців.
На Херсонщині (назву села мені, геть, і назвати побоялися, бо мають певну рацію) один місцевий керівник "пресував" усіх і усяк, агітуючи голосувати проти Віктора Ющенка, а коли до влади прийшов таки Віктор Андрійович,  самочинно звільнив з посади головного бухгалтера саме ту людину, яка за вказівкою покидька - керівника проголосувала проти Майдану. Не за того, мовляв, проголосувала…Отакої! Ну хіба ж не наперсточник?! А жіночка плаче, і щиросердно вважає, що помстилася їй нова влада. І співчуває цій жінці ціле село, а мо' й район, отже в березневі вибори за кого проголосують ці люди?!  В кращому випадку ні за кого…
28 жовтня в Одесі була застосована сила проти деяких ЗМІ. Та ж сама, вже знайома ситуація… Нагле втручання у справи незалежних засобів масової інформації і відвертий тиск чиниться під прапором партії Народний Союз "Наша Україна", дискредитуючи проголошені Президентом принципи свободи слова  і демократії. Взявши на озброєння владу, надану народом, місцеві олігархи з партійним квитком чинять беззаконня, відчуваючи повну безкарність.
Отак, свого часу, заздалегідь, напхалося в лави прогресивного руху всілякого "випадкового" люду, - спритних політичних альфонсів, що важать виключно на благо власної кишені (дехто з них навіть сягнув посад чолових осіб), а ще дрібнорогих агентів та резидентів від опозиції та "бєлокамєнной" і халусують ідеї Майдану, як їм тільки заманеться, відробляючи срібняки замовників.
А отако подумати,- то невже Президент влучив пальцем в ту трудівницю- жінку з Херсонщини, або навмисне закриває очі на ті неподобства совісті в Луганську та Одесі!? Коли йому повідомлять (якщо взагалі повідомлять!!!) про скоєне, то шкода вже спрацювала… Авторитет забруднений…
Ці малі прикрі факти, на жаль є занадто вагомими складовими великого українського політикуму, підступним підштовхуванням до прірви , що призводить до втрати кредиту довіри команді Президента, зумовлене підводним камінням в брудній річці контрреволюції.
Мені це болить, бо мушу вислуховувати всі ці справедливі скаргування, навіть отут, аж в Мурманську, і як Голова Української Громади і як людина, яка сама виходила з прапорами і гаслами на Мурманський майдан в знак підтримки українського народного вибору. Тут, в Росії це не могло відбутись непомічено, відтак  маю нагоду і я ловити гулі у саменьке чоло і відбиватись від цькувань і залякувань, як з боку ординських, так і  з "ласки" українських гопників, а якщо точніше, то від деяких "виходцев с Украіни", які виразним чином уособлюють в собі і ординську лють і запроданську ментальність одноклітинного "єдінонародного прєдставітеля" – штучного виплода з трьох пробірок.  Аби ж то воно хоч само знало, хто воно є… "Виходєц"…- ото і все… Більше про себе йому нічого додати, але намагається пнутися туди ж, куди й кінь з копитом…

"…Причащаються українці Всеукраїнським терпінням…" (Антоніна Листопад)

А ще ж існують і незмірно-великі хиби, що їх підтасовують деякі ділки, наче картки в колоді, під порядність і гідність Віктора Андрійовича. Президент один, а вила зазублює ціле кубло з гадючих головок. Борони Боже, від такої страшної вдачі… Але ж неминуча ця вдача для тих, кому болить Україна. Ой, як добре я це  знаю.
На шпальтах газет дуже часто зустрічається сумний жарт на кшталт того, що італійській мафії ще корисно повчитись у наших "тямущих" українських хлопців, тобто у української мафії. Якась доля правди в цьому безсумнівно є, якби ж не одне “Але”… Італійська мафія тому і зветься італійською, що вона всупереч всіляким там розмовкам є скупченням окремого прошарку італійців… Мафіозні вади й спокуси-це одне, але ніким іншим, як італійцями вони себе не вважають
Спробуй, кому не будь з них закинь, що він не італієць, або здійми руку на його віру, побачиш, що то буде…Напрочуд дивний, навіть деформований вияв національного патріотизму, абсолютно фірменний символ нації, який підносить Італію на особливий щабель популярності. А в наших деяких "тямущих" хлопців не рясно такою тямою, бо живуть виключно по "понятіям" і законам зграї.
Сучасність, яка з плином часу постане історичним вивершенням, набуває тих же рис і притаманностей, що і минуле….  Жодна життєва реалія не відокремилась від давно знайомих переживань Першопочатку. Досвід сивої давнини переконливо засвідчує, що в Світі завжди були Іуди, Понтії-Пілати, Хоми - невіри, фарисеї і книжники. У всіх життєвих вимірах завжди були ті, що бавились ловлею вітру і зрадництвом, - обов'язковим атрибутом буття мала  бути  жива мішень в яку цілили підступним присудом: "РОЗПНИ!"
На невсипущих чатах Старі, як Світ, вади й спокуси від лукавого, які неприховано лиховажать на втрату розуму і мудрості. На жаль, наша Україна,  не є винятком, або противагою цим набуткам століть, тому нам завжди бракує абсолютної єдності і порозуміння? А розп'яття з особливим зухвальством призначаються "дотепними виходцамі с Украіни" на долю суверенних особистостей і патріотів свого народу. Розп'яття завжди гарантоване Духу внутрішньої свободи, тобто романтикам нації. Але ми, українці, маємо велике здобуття - Всеукраїнський Майдан! Форум Майдану вивів справжніх романтиків нації просто неба, зголоситися до народного вибору. Скористались тим і пристосуванці, але час вивершить на правду, бо нас, справжніх патріотів своєї Вітчизни, вже не  "малюсінька шопта" (Василь Стус). Нас багато! Нас не подолати! Ми є потужним і незламним покладом в розбудові Суверенної Української Держави. І з нами Бог!

"…Причащається Україна хлібом і кров'ю Господньою…" (Антоніна Листопад)

Причастися, рідна Земле, святих тайн любові до тебе від дітей твоїх, нащадків і спадкоємців Віри, Волі, Вітчизни.
Наталя ЛИТВИНЕНКО-ОРЛОВА
183052, м. Мурманськ-Росія,
Аб./скр. 3429
E-mail: getmanova@list.ru

дивитися лист новин за
 
 
Copyright © 2004 HRAM.OD.UA Всі права захищені. Designed by Lenka_X