Новини
14.11.2005 Софія вмирає

Давні архітектори до найдрібніших подробиць розрахували розташування символа духовності українського народу - Софії Київської.
Завдяки їхнім талантові й любові до Бога її золоті хрести тисячу років було видно з різних куточків міста, і вони щоразу примушували людину замислитися про свої душу і віру.

Так було до того,як Київ стали рекордними темпами забудовувати, знищуючи парки й духовні цінності. Не пощадили й Софію Київську.

Спочатку помре її душа...

В Києві існує територія колишнього міста Ярослава. Це Золоті ворота, Майдан незалежності, Михайлівський Золотоверхий собор, Андріївська церква,Львівська площа і Ярославів Вал.
За всіма правилами вона повинна визначатись як "охоронна зона".
Але і в 1972 році, й у 2002 році Київрада ухвалила рішення назвати цю територію не "охоронною зоною", а межею міста Ярослава. Цей нюанс і став зручною лазівкою, яка дає змогу відповідним органам давати дозвіл на будівництво заледве не під стінами Національного заповідника "Софія Київська".

— Нами було підготовано пропозицію, щоб Київрада внесла корективи, назвавши межі міста Ярослава охоронною зоною Софії Київської, але поки що вона вкривається пилом на полицях Київради, - говорить завідувач науково-дослідним відділом охорони пам'ятників архітектури Національного заповідника "Софія Київська" Євген Кожан.

Результат, як завжди, сумний. Режим використання цієї території був порушений, і Софія, загубившись у новобудовах, уже не виглядає так велично. — Якщо об'єктивно судити, то й цей паркинг, і готель, які виникли поруч із нами кілька років тому, побудовані законно. Адже є всі дозволи, всі узгодження. Той, хто будував, не винен, йому дозволили. Винні ті, хто дозволяє тут будувати.

Так, двоповерховий будиночок у Георгіївському провулку,5 перетворився на семиповерховий будинок із мансардою. Будівництво велося за 10 метрів від території Софії. Всього лише за 150 метрів від церкви, на розі Михайлівського провулка і вулиці Софіївської, з'явилась і нова висотна будівля. За словами Є.Кожана, якщо дивитися з Майдану, то ця будівля наче перебиває погляд людини, яка дивиться в цей бік.

З'явилися в охороній зоні й інші будівлі. Таким чином, якщо раніше об'єктом, який приваблює зір, була Софія, то зараз вона ніби загубилася, стала непомітною.

— Нижче Софіївською вулицею з'явився банк. Вони зробили шатроподібну,скляну зверху, облонку золотавого кольору. Якщо дивитися на цю будівлю, перебуваючи поруч із готелем "Україна", то хрести Софії опиняються під цим куполом. Виходить, що банк стоїть під хрестом. Елементарне архітектурне невігластво, - обурюється Євген Аркадійович.

Існує і ще один нюанс, який міська влада вперто не помічає.

— В 1989 році Україна ратифікувала міжнародну конвенцію про охорону пам'ятників. Там передбачені всі заходи: де і що можна будувати. У списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО місто Ярослава офіційно визначене як охоронна зона. В нашій Конституції сказано, що, якщо міжнародні закони більш жорсткі й у них міститься більше вимог, то керуються ними, а не національними. Нашим чиновникам на це начхати.

Скоріше за все, пропозиція про перейменування кордонів міста Ярослава на охоронну зону ще довго буде припалати пилом у Київраді.Чи дочекається очікуваного рішення Софія Київська? Чи матимуть можливість наші онуки побачити її такою, якою ми бачимо її зараз? Упевненості немає.

— Коли нестала незалежність, і для всіх документів знадобилася нова форма, ми попросили нову форму акту землекористування на наш заповідник "Софія Київська". Ми його чекали п'ять років! Спочатку казали, що документ загубили, а потім - що бланки закінчилися. Вигадували все, тільки б будівництва, вигідні їм і руйнівні для заповідника, відбулися. Адже без акту землекористування ми нічого не могли зробити.

… а потім і тіло

Основні скарби Софії Київської - це фрески і мозаїки, котрих у світі більше ніде немає. Вік цього історичного чуда - 968 років, а приблизна вартість - від 5 до 9 мільярдів доларів (!) Одна плита огорожі другого поверху - 5 мільйонів доларів, а невеличкий шматочок мозаїки на підлозі Десятинної церкви - 3,5 мільйона доларів. Існує велика вірогідність того, що вібраційні навантаження, породжені будівництвами, уб'ють їх. Фрески і мозаїки - обсипляться, а всі решта скарбів вкриються тріщинами, як нині стіни Софії.

— Якщо поруч із нами щось будується, то створюється додаткове навантаження на наш грунтовий масив. Природньо, це навантаження викликає на нашій території відповідні зміни, - говорить Євген Кожан.

Відповідний режим експлуатації цієї зони складався століттями. Завдяки дванадцяти скважинам, пробуреним на території заповідника спеціально для гідрогеологічного моніторингу, працівники досконало вивчили його "характер". Знають вони, і яким має бути постійний рівень вод їхньої гідрологічної зони. Вона починається від Львівської площі, Ярославовим Валом і до Золотих воріт. Якщо прорве в районі Львівської площі, то через деякий час почнуться неприємності й у заповіднику.

Кілька років тому додаткове навантаження на гідрологічну зону заповідника створили і заглиблені двоповерховий підземний паркінг та фітнес-центр. Ці будівлі перетворилися на підземну греблю. Виник так званий баражний ефект. У результаті моніторингу з'ясувалося, що рівень грунтових вод поруч із собором піднявся на 40 сантиметрів, а в районі бурси - більше ніж на метр. Все через ускладнене стікання вод. У зв'язку з їхньою появою затріщали стіни на території заповідника, виникла купа неприємностей. Наприклад, після того, як із декоративного басейна спустили воду - під підошвою дзвіниці гранично зволожилися грунти. Це наслідок того, що під час будівництва не був врахований особливий характер території.

За словами Євгена Кожана, найстрашніше криється в самому фітнес-центрі. За його припущенням, у басейнах фітнес-центру може бути близько 300-350 кубів води.

— Якщо станеться прорив, то ні дзвіниці, ні собора у нас вже не буде. Вся вода піде в наш бік, і ми ці пам'ятники можемо втратити.
Для того, щоб у випадку прориву ця вода завдала мінімальної шкоди навколишнім будівлям, робиться система залпового скидання. У фітнес-центрі її немає. Внаслідок його будівництва стіни споруд на території заповідника вкрилися тріщинами. Та що там уже говорити про систему залпового скидання. Ніхто навіть не стежить за тим, щоб поруч із нами не ставили машин. Це заборонено.

В Георгіївському провулку є дивовижна споруда, занесена до переліку спадщини людства - це Брама Заборовського, названа на честь митрополита Заборовського, за часів якого вона була побудована.
Колись її створили в стіні фортеці з урахуванням того, щоб людина, коли вийде зі стін Софії, опинялася навпроти Золотих воріт. Нині й ця перлина архітектури вкрита тріщинами. Ні вона, ні дивовижні фрески, ні бесцінна Софія не заслуговують на таку жорстоку, безглузду смерть.
Ксенія Кулакова,
УРА-Інформ,
10.11.05
http://www.rukhpress-center.kiev.ua/005055/index.phtml

дивитися лист новин за
 
 
Copyright © 2004 HRAM.OD.UA Всі права захищені. Designed by Lenka_X