Новини
07.12.2005 Українська влада почала приділяти більше уваги проблематиці Голодомору

Розмова з Максимом Осаволюком, аташе Посольства України в Ізраїлі

“…Голодомор повинен зайняти своє місце в історії людства разом із такими трагедіями, як геноцид вірмен 1915-1916 рр., Голокост євреїв у роки Другої світової війни й інші. Після цих трагічних подій і десятиліть замовчування комуністичною владою незалежна Україна прагне довести до відома широкої громадськості правду про страшну трагедію Голодомору в Україні”.

Ці рядки взято із прес-релізу, який до 72-х роковин Голодомору надійшов із Посольства України на адресу провідних ізраїльських ЗМІ. Реакція ізраїльських мас-медіа не забарилася. Представників дипломатичного корпусу запросили в прямий ефір одного з ізраїльських телеканалів, а більшість ізраїльтян почули про жахи сталінської примусової колективізації та подробиці штучного Голодомору в Україні. Проте перед МЗС України постає непросте завдання – провести чималу роз’яснювальну роботу, адже, на відміну від Голокосту, про який відомо всьому світу завдяки десяткам книг, документальним і художнім фільмам, про Голодомор і досі знають дуже мало. Про перспективи визнання в Ізраїлі факту геноциду українського народу “Газета” розмовляла з аташе Посольства України в Ізраїлі Максимом Осаволюком.

– Максиме Леонідовичу, ви вже не перший рік працюєте в Ізраїлі. З ваших спостережень, чи змінився підхід до проблематики Голодомору після зміни влади в Україні? Адже в минулому роковини Голодомору залишалися практично непоміченими, та й дипломатичні структури України майже не вдавалися до відзначення цих подій. Чи стала позиція МЗС активнішою?

– Так, справді, це питання набуло особливої важливості впродовж останнього року. Я думаю, що в руслі загальних демократичних перетворень українська влада почала приділяти більше уваги проблематиці Голодомору, в тому числі й МЗС, яке є складовою частиною уряду нашої держави. З’являються нові дані істориків про масштаби цієї трагедії. Дипломати у своїй роботі відходять від стереотипів, які були притаманні їхньому стилю роботи за попередньої влади. Тепер МЗС здійснює активнішу роботу. Маємо надію, що врешті-решт буде досягнуто того результату, на який працюємо.

– А яким повинен бути результат? Якщо ставити питання “руба”, чи має МЗС намір на якомусь етапі скерувати офіційне прохання до ізраїльських владних структур про визнання Голодомору на офіційному рівні?

– Відповідна діяльність триває постійно. Ми працюємо з ізраїльськими дипломатами та намагаємося переконати їх у головному – Голодомор був геноцидом! Не випадковістю, не наслідком природних лих, а саме актом, спрямованим на знищення українського народу. В контактах з ізраїльтянами наголошуємо на цьому.

– Той факт, що Ізраїль є державою, чий народ сам зазнав геноциду, сприяє тому, що в Ізраїлі якось по-особливому ставляться до трагедії інших націй?

– Знаєте, ізраїльтяни з великим співчуттям ставляться до тих подій. Про це свідчать численні відгуки на матеріали посольства, які друкувала ізраїльська преса. Люди телефонували та висловлювали співчуття. Інтерес ЗМІ до цієї теми, який виявився у кількості публікацій, свідчить: ця тема зовсім не байдужа місцевим мешканцям.

Розмовляв
Дмитро Каневський, Ізраїль

Фото: Архів Максима Осаволюка

для газети

Михайло Нудельман

віце-спікер Кнесету

Думаю, що визнання Кнесетом є цілком реальним, але мене дещо непокоїть формулювання в загальній резолюції, з якою я ознайомився. Якщо її остаточний текст буде політично коректним, то готовий підтримати її, безперечно. Але Україна мусить провадити цю роботу! Я не ходитиму до прем’єр-міністра і міністрів, щоб переконати їх у необхідності визнати Голодомор, – це завдання української дипломатії. Особливо важливо, щоб Президент України під час візиту в Ізраїль особисто порушив цю тему в розмовах з вищим керівництвом держави. В Ізраїлі всі знають, що таке Голокост, але одиницям відомо про Голодомор. Кнесет не може ухвалити політичне рішення, якщо народ не знає, про що йдеться. Україні слід провести дуже потужну й ефективну роз’яснювальну кампанію, розповісти про всі жахіття цієї трагедії. Візьміть приклад вірменської трагедії. Знають, що була різанина, проте ніхто не поспішає офіційно визнавати її, бо не хочуть псувати відносин із турками. Тож Україна, й лише Україна має викривати правду про Голодомор.

http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2005/12/06/11289/

дивитися лист новин за
 
 
Copyright © 2004 HRAM.OD.UA Всі права захищені. Designed by Lenka_X