Новини
20.12.2005 Міжконфесійна ситуація в Україні — проблеми й надалі існують

КИЇВ — Проблеми державно-конфесійних, міжконфесійних відносин, питань релігійної свободи та її складових були в центрі уваги міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні питання міжконфесійних взаємовідносин в Україні”, яка 15-16 грудня пройшла в Києві. В її роботі взяли участь представники Церков та релігійних організацій, влади, наукових кіл, журналісти.

Організували конференцію Державний департамент у справах релігій, Національна Академія державного управління при Президентові України та Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України. У вступному слові директор Держдепартаменту Ігор Бондарчук назвав актуальні питання державно-конфесійних відносин, згадав про переважно майнові причини міжконфесійних конфліктів, зокрема, в західних областях. Щодо аспектів діяльності Держдепрелігій він, зокрема, наголосив, що завданням цього державного органу не є слідкувати за діяльністю релігійних організації, а за дотриманням релігійного законодавства. І. Бондарчук згадав, що готується новий проект Закону „Про свободу совісті та релігійні організації” і закликав представників релігійних організацій долучитися до його обговорення і опрацювання.

Колишній голова Держкомрелігій, а нині завідувач кафедри культурології Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, д-р Віктор Бондаренко назвав існуючі негативи у релігійно-суспільних відносинах наслідком тривалого періоду існування в умовах тоталітарного режиму і несвободи. Церкви і релігійні організації вимагають повернути і повертають собі майно, яке було забране в радянські часи, але на цьому ґрунті виникають численні міжконфесійні конфлікти. Важливим чинником вирішення більшості таких непорозумінь Віктор Дмитрович назвав Всеукраїнську Раду Церков і релігійних організацій, яка, в разі успішної діяльності, має великі перспективи. Він згадав й інші приклади чи ідеї міжконфесійного поєднання. Присутність релігійних організацій в інформаційному просторі він охарактеризував як постійне змагання, але не надто ефективною.

У виступах представників Церков частіше звучали конкретні зауваження до влади та інших конфесій. Зокрема вони стосувалися проблем з державною реєстрацією громад, отриманням ділянок під будівництво культових споруд. Останнє питання виявилося чи не найбільш проблематичним, насамперед для православних та мусульманських громад. За словами шейха Ахмеда Таміма, голови Духовного управління мусульман України, вони вже навіть не підносять земельно-майнового питання, оскільки воно у більшості випадків роками не вирішується. Єпископ РКЦ Станіслав Широкорадюк наголосив, що римо-католики через затримки з боку влади з поверненням їм майна, яке було експропрійоване в радянські часи, не можуть розгорнути ширшу благодійну і соціальну працю, яка є корисною насамперед для держави.

У виступах православних діячів також були згадані проблеми міжконфесійних стосунків. Єпископ Житомирський УАПЦ Богдан (Кулик) згадав про старі рани православно-греко-католицьких і міжправославних відносин. Зокрема він засудив ставлення керівництва УПЦ КП до об’єднавчого процесу як несправедливе і непоступливе. Владика висловив надію, що влада не допустить до розгортання міжправославних конфліктів.

Узагальнюючи виступи релігійних діячів, Людмила Филипович, завідувач відділу сучасних релігійних процесів в Україні Інституту філософії, звернула увагу, що понад десять років вони називають одні і ті ж проблеми, але не видно, щоби релігійні діячі конкретно працювали над їх вирішенням.

Оптимістичним дисонансом на цьому тлі звучали слова Голови Всеукраїнського союзу об’єднань євангельських християн баптистів Григорія Коменданта, який закликав більше звертати увагу на позитивні сторони релігійно-суспільних і міжконфесійних відносин.

Глава УГКЦ Патріарх Любомир закликав Церкви та релігійні організації бути насамперед духовними інституціями, згідно своєї релігійної ідентичності. Він назвав дві великі небезпеки, які існують у конфесійно-державних відносинах. По-перше, Церква не може бути інструментом в руках держави, яка використовуватиме її в своїх цілях, хоча б і високих. По-друге, самі Церкви підпадають під спокусу діяти політичними методами, отримати пріоритетний або й державний статус. Владика також наголосив на тому, що українці разом з Церквою довший час жили під чужою владою, до якої й було відповідне ставлення. Сьогодні „мусимо навчитися як відноситися до свого уряду, своєї держави”, — сказав Глава УГКЦ. Він наголосив на необхідності паритетності відносин та рівноправності конфесій, виходячи з багатоконфесійного статусу України.

У своїх доповідях науковці накреслювали теоретичні основи релігійної свободи та аналізували різні її аспекти, особливості діяльності різних конфесій. Завідувач відділом гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук зазначив, що хоча й у нас є правові основи релігійної свободи, але нею «необхідно вміти користуватися». Він також зазначив, що судова система є недосконалою щодо вирішення релігійних справ. Тому релігійні громади не так часто звертаються до судових органів у відстоюванні своїх прав. С. Здіорук також навів приклад, як органи юстиції, захищаючи інтереси бізнес структур, чинять тиск на релігійні організації. Так Генпрокуратура підтримувала зазіхання певних бізнес-кіл на приміщення Союзу Євангельських християн баптистів, яке віруючі збудували власними силами ще в часи Перебудови.

Перший заступник директора Держдепрелігій Микола Новиченко сказав, що у судових органах розглядається 368 справ, які стосуються свободи совісті. Він також висловив думку, що в Україні є „досить свободи, але бракує совісті”. У зв’язку з цим він поставив запитання: чому закон щодо свободи совісті є, але він належно не виконується?

Окрема увага була зосереджена на діяльності нових релігійних рухів та екстремістських політично-релігійних організацій, зокрема партії Хізб-ут-Тахрір. Про небезпеку цієї організації, її активну діяльність розповіла керівник науково-дослідного центру при Київському ісламському університеті Людмила Маєвська. З діяльністю цієї партії в Криму ознайомив голова Комітету у справах релігій при Раді Міністрів Автономної республіки Крим Володимир Маліборський. Він повідомив, що керівництво Духовного управління мусульман Криму навіть було змушене звільнити кількох імамів через підтримку ними ідей Хізб-ут-Тахрір. В. Маліборський зазначив, що винесено питання на офіційний рівень про юридичну заборону діяльності цієї партії і що до справи вже залучені правоохоронні органи.

У своєму виступі президент Української асоціації релігійної свободи Віктор Єленський проаналізував стан релігійної свободи до і після Помаранчевої революції. Українське суспільство й надалі є розділеним, що є наслідком і міжконфесійної ворожості. Тому об’єднання країни має відбутися і на релігійному рівні, через популяризацію релігійної толерантності.

Президент Українського центру ісламознавства Микола Кірюшко наголосив на необхідності постійного діалогу у невеликих групах представників різних релігій. Він навів добрий приклад організації юдео-християнських семінарів Інститутом релігії та суспільства Українського католицького університету та сказав про необхідність подібних заходів ісламо-християнського характеру. Мусульмани є другою після християн за кількістю сповідників релігією в Україні, і їх релігійні права також мають бути пошановані, зокрема, що стосується відзначення на державному рівні їх найбільших свят. Небезпечною, за словами науковця, є ситуація, коли релігійні меншини закриваються у своєрідні гетто, оскільки це може сприяти міжрелігійній нетолерантності.

Як форму плекання такої толерантності більшість виступаючих назвали цю конференцію, де представники релігійних конфесій можуть спільно з представниками влади та науковцями обговорювати актуальні та проблемні питання.

Про важливість прозорого висвітлення аспектів релігійного життя в Україні, співпраці задля цього представників релігійних організацій, органів влади та мас-медій, у своєму виступі зазначив директор РІСУ Тарас Антошевський. Він також познайомив присутніх з проектом „Моніторинг релігійної свободи в Україні”, який здійснює РІСУ, та закликав його підтримати на інформаційному рівні.

Про стан релігійної свободи в Росії, Грузії, Ізраїлі та світі загалом розповіли іноземні гості, серед яких був д-р Джон Грац, Генеральний секретар Міжнародної асоціації релігійної свободи.

дивитися лист новин за
 
 
Copyright © 2004 HRAM.OD.UA Всі права захищені. Designed by Lenka_X